15 технологій з наукової фантастики, які стали реальністю

Наукова фантастика часто знайомить нас з вигаданими світами майбутнього, видаються не більше ніж фантазії їх творців. Проте всього за останні 100 років людство досягло неймовірного технологічного прогресу і не малу роль у цьому відіграла наукова фантастика, що є практично невичерпним генератором нових ідей. Насправді дуже багато з того, що було вперше показано або розказано у фільмах і книгах в підсумку стало частиною нашого сьогодення. Звичайно ж, деякі речі, описані там, як і раніше знаходяться на ранній стадії реальної розробки, до деяких наука ще просто не дійшла, але є й безліч прикладів вже реалізованих ідей.

Сьогодні поговоримо про 15 речах і технологіях, вперше передбачені та описаних авторами науково-популярних оповідань, а зараз є частиною нашого сучасного світу.

1. У 1865 році автор роману «Із Землі на Місяць» Жюль Верн писав про першу подорож людини на Місяць. Деякі події та деталі, описані в книзі, дивним чином збігаються з реальною місією по висадці людини на Місяць, що трапилася лише 104 роки.

Відправка справжніх астронавтів американського аерокосмічного агентства NASA до супутника Землі, як і персонажів роману, відбувалася у Флориді. Командний модуль космічного апарату NASA називався «Колумбія», а вигаданий космічний апарат у романі – співзвучною «Колумбиадой».

Астронавти NASA Ніл Армстронг і Едвін «Базз» Олдрін здійснили успішну прогулянку по місячній поверхні в 1969 році (третій член екіпажу Майкл Коллінз залишався на кораблі). А от три героя роману так на Місяць і не ступили.

У самому NASA зізнаються, що між романом і реальної місією «Аполлона-11» були і інші схожості. Наприклад, космічне агентство зазначає, що форма і розміри вигаданого космічного корабля «Колумбиада» схожі з тими, що були у космічного апарату місії «Аполлон».

У романі також зазначено, що за прогресом місії «Колумбиады» люди могли стежити з допомогою наземного телескопа. Коли в 1970 році трапилася серйозна аварія з «Аполлоном-13», телескоп Космічного центру імені Джонсона стежив за апаратом, який перебував у 300 000 кілометрів від нього.

2. Вперше показаний в 1966 році знаменитий комунікатор з «Зоряного шляху» виглядав як складаний телефон. Незважаючи на те, що в реальності інженери вели розробки ще з 1960-х років, компанія Motorola представила перший мобільний телефон тільки в 1973 році.

Через 10 років, в 1983 році мобільники Motorola вийшли на ринок. Пристрої були великі, важкі і дуже дорогі, але американська компанія протягом наступних років продовжувала удосконалити технологію. Перший складається мобільний телефон Motorola представила в 1989 році, і він був схожим на той самий комунікатор з «Зоряного шляху».

Кілька років тому The Wand Company створила сучасну репліку «комунікатора». Пристрій, представлене в 2015 році, має алюмінієвий корпус і використовує технологію бездротової зарядки. У ньому також є деякі Bluetooth-функції, а в пам’яті збережені деякі фрази, які звучали у серіалі «Зоряний шлях».

3. Про тривимірні голограми наукова фантастика розповідає нам десятиліттями. Принцеса Лея через голографічну систему повідомлень просила про допомогу Обі-Вана Кенобі ще у фільмі 1977 року. З тих пір різні компанії намагалися втілити цю технологію в реальність.

У 2017 році одна австралійський стартап Euclideon представив багатокористувацький голографічний стіл, дуже схожий на той, що був показаний в оригінальній киновселенной «Зоряних воєн». Правда, замість шахів, він призначається для роботи. Використовуючи спеціальні окуляри, взаємодіяти з створюваними на його поверхні голограмами можуть відразу чотири людини. Незважаючи на те, що винахід Euclideon в цілому була сприйнята з великою часткою скептицизму, в листопаді 2018 року різні ЗМІ повідомляли, що компанія зовсім скоро збирається вивести свої голографічні технології на споживчий ринок.

Читайте також  Pokemon Masters — нова гра серії для Android і iOS, і можлива заміна Pokemon Go

4. «Зоряний шлях» виявився одним з найбільш цінних джерел в плані ідей футуристичних технологій. Крім комунікатора нам тут також показували 3D-принтер, здатний створювати їжу, а також різні предмети повсякденного побуту.

У минулому році нью-йоркська некомерційна організація Mattershift заявила про розробку спеціальних мембран на базі вуглецевих нанотрубок, з допомогою яких можна розділяти і об’єднувати разом молекули. Видання Forbes з посиланням на голову компанії Роба Макгинниса писало, що з допомогою таких мембран вчені зможуть із звичайного набору молекулярних блоків створювати практично все що завгодно.

«Ми говоримо про можливості виробництва матерії буквально з повітря. – цитувало видання Макгриннса. — Уявіть, що ви взяли одне з таких пристроїв на Марс. З допомогою нього ви зможете створювати їжу, паливо, будівельні матеріали для бази, а також медикаменти марсіанської атмосфери і ґрунту, не беручи з собою все це з Землі».

У цьому ж пункті варто додати, що багато компаній зараз займаються розробкою споживчих версій 3D-принтерів для виробництва їжі.

5. Костюм Залізної людини миттєво став культовим з виходом ще самого першого випуску Marvel Comics. В реальності люди ще не скоро будуть пересуватися в літаючих костюмах, однак деякі особливості високотехнологічної броні Тоні Старка можуть зовсім скоро отримати американські військові.

Армія США веде розробку програми TALOS (Tactical Assault Light Operator Suit) — роботизованого екзоскелетів для спецназу, здатного поліпшити людські можливості на полі бою. Наприклад, крім високотехнологічної броні, TALOS оснащений спеціальною системою безперервного моніторингу навколишнього обстановки, яка одержує інформацію з літаючих дронов, а також надводного та наземного обладнання спостереження і розвідки.

Костюм буде легким, але в той же час дуже міцним; оснащений системами життєзабезпечення, які будуть стежити за життєвими показниками солдата. Крім того, TALOS буде оснащуватися системою тривимірного аудиомониторинга, яка буде допомагати особовому складу визначати напрям наближення техніки противника. Як повідомляє Military Times, початок випробувань екзоскелету TALOS може початися вже влітку 2019 року.

6. Ще В одному науково-фантастичному романі Жюля Верна, «20 тисяч льє під водою», що вийшов у світ у 1870 році, розповідається про повністю електрифікованої підводному човні «Наутілус». В реальності на той час субмарини вже існували, але були механічними.

Вже через рік після виходу роману на воду було спущено експериментальна французька субмарина «Gymnote» («Вугор»). Вона використовувала електричну силову установку і в цьому відношенні більше схожа на «Наутілус» Вірна, ніж на підводні човни, які були створені до публікації роману.

Розалінда Вільямс, історик технологій Массачусетського технологічного інституту в інтерв’ю з National Geographic як-то відзначала, що «Наутілус» насправді не сильно відрізняється від сучасних підводних човнів, наприклад, того ж батискафа «Алвіна», спущеного на воду в 60-х роках і працює на свинцево-кислотних акумуляторах.

7. Жюль Верн також передбачив, що люди одного разу будуть слухати новини, а не тільки читати їх у газетах. Свій прогноз він зробив у 1889 році, однак перше радіомовлення відбулося не раніше 1920-х.

«Замість друкованої версії Earth Chronicle буде усно звертатися до своїх передплатників, і вони зможуть дізнатися найцікавіші історії репортерів, чиновників та науковців за день», — писав Верн у короткому оповіданні «В 2889 році».

Перший випуск новин по телебаченню люди змогли побачити лише через 30 років з моменту першого радіомовлення.

Читайте також  Tesla шукає кредит на 2 мільярди доларів

8. У антиутопичном романі «О дивний новий світ» Олдоса Хакслі, написаному в 1931 році, йдеться про таблетках (наркотики) «сома» змінюють настрій людини і діючих як сучасні антидепресанти. Через два десятиліття після виходу книги вчені почали розробку цих антидепресантів.

У романі практично всі люди вживали сому, оскільки вона допомагала вирішити більшість психологічних проблем. В реальності вперше зв’язок між депресією і функціями мозку була виявлена вченими лише в 1951 році. Група медиків з Нью-Йорка виявила несподівані зміни в настрої та поведінці пацієнтів з туберкульозом після того як почали давати препарат під назвою ипрониазид. Люди, які страждають сильними болями раптом ставали щасливими. Через три роки з моменту цього дослідження вчені з Північної Кароліни спостерігали протилежний ефект у пацієнтів, яким давали препарат Raudixin, призначений для контролю кров’яного тиску. Один з пацієнтів після початку прийому препарату зробив спробу самогубства.

Вчені швидко прийшли до розуміння, що між депресією і роботою мозку існує зв’язок, і розробили препарати, що допомагають справлятися з станом гноблення і апатії. З тих пір мільйони американців «підсіли» на антидепресанти. Наприклад, одним з найпопулярніших, допущених в продаж в 1998 році, є Прозак.

9. У романі «Звільнений світ» Герберта Уеллса, написаному в 1914 році, згадується ручна гранту з урану, «здатна нескінченно вибухати». Через три десятиліття після випуску книги США завдала два ядерних удару по Японії – містами Хіросіма і Нагасакі.

Описуючи принцип роботи першої атомної бомби Уеллс у своїй книзі навіть уточнював, що вона буде скинута з літака і жахався того, наскільки руйнівним може бути ядерна зброя. У «Вільному світі» атомні бомби були використані в ході тривалої війни. На руїнах нового, «звільненого світу» вижили створюють світове уряд, який прагне до єдності та протистояння можливим майбутнім війнам.

У журналі Smithsonian говорилося, що представлена в романі Уеллсом атомна бомба істотно відрізнялася від тих, що були використані у Другій світовій війні.

«Вони продовжували вибухати. В залежності від їх розміру — днями, тижнями, місяцями; у міру того як елементи всередині продовжували випромінювати енергію в результаті деградації, супроводжуючи процес створенням міні-вулканів, що несуть смерть і руйнування».

10. У фантастичному мультсеріалі «Джетсоны», що вийшов на екрани в 1962 році, були показані високотехнологічні годинник з дисплеєм, що показує кольорове відео. Наприклад, молодший син сімейства, Елрой Jetson, любив дивитися на них серіал «Сімейка Флінстоунів» і спілкуватися за допомогою них же з іншими членами сім’ї. Деякі функції, показані тоді, присутні в сучасних смартчасах. Так, ми не дивимося з допомогою цих пристроїв телевізійні передачі, але цілком можемо використовувати їх для телефонних дзвінків, перегляду фотографій і моніторингу свого здоров’я.

Кілька інших показаних в «Джетсонах» технологій також з’явилися в реальному світі лише через кілька десятиліть з того моменту як завершилося шоу. Мова йде про тих же безпілотниках і голограми.

11. Фізик-ядерник Джек Кавер розробив перший тазер в 1970-х роках. Він назвав пристрій «тазером» на честь одного з винаходів Тома Свіфта (героя однойменної серії книг і геніального винахідника) — електричного рушниці, що володіє особливостями, аналогічними тим, які можна зустріти в сучасних тазерах.

Читайте також  CRISPR відкриває шлях новим методам лікування — «геномної хірургії»

Кавер задався метою створити тазер після прогремевшей серії захоплення літаків в 1960-х роках. Вчений хотів, щоб повітряні маршали, присутні на кожному рейсі, могли використовувати подібну зброю для знешкодження терористів і при цьому з мінімальним ризиком для пасажирів. Зараз тазери використовуються в тому числі і поліцією.

Останні роки ці пристрої піддаються серйозній критиці з боку медиків. Останні кажуть, що тазери можуть провокувати серцеві напади.

12. Відеодзвінки в наш час найчастіше відбуваються через такі програми, як Skype і FaceTime, однак технологія демонструвалася у науковій фантастиці ще задовго до того, як з’явилися перші подібні сервіси. Наприклад, одне з найбільш ранніх згадок цієї технології можна знайти у фільмі 1927 року «Метрополіс», в якому показувався аналоговий відеотелефон, вмонтований у стіну. Герой «Метрополіс» використав чотири різних циферблата для того щоб знайти потрібну частоту і зробити дзвінок.

З часом технології відеодзвінків у фантастиці ставали все більш і більш просунутими. Наприклад, у фільмі 1968 року «2001: Космічна одіссея» Кубрика відеодзвінки здійснювалися з допомогою введення номера на клавіатурі, вмонтованої у великій телефонний апарат. А у фільмі 1989 року «Назад в майбутнє II» системи відеодзвінків могли показувати на екрані інформацію про людину, з яким проводився розмова: улюблений напій, хобі, сімейний статус і так далі.

13. Вперше термін «кредитна карта» був використаний у романі Едуарда Белламі «Погляд назад» 1887 року.

Головний герой роману засинає в 1887 році і прокидається через 113 років, пізніше дізнавшись, що його рідний дім перетворився в соціалістичну утопію. У той час образ кредитної картки, за допомогою якої можна було б розплатитися за товар або перевести гроші з одного рахунку на інший — сприймався як наукова фантастика. Однак Белламі дуже точно передбачив принцип роботи таких карт, описавши навіть можливість користуватися ними за кордоном.

Справжні універсальні кредитні картки вперше з’явилися тільки в 1950 році в США. Повсюдно в американському суспільстві їх стали використовувати лише декілька років потому.

14. У романі 1953 року «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері писав про «мушлях» — крихітних радіоприймачах, що володіють функціями сучасних Bluetooth-пристроїв (навушників і гарнітур). Сьогодні мільйони людей по всьому світу слухають музику і приймають дзвінки на бездротові AirPods.

Крім цього, в романі описано безліч інших речей, які сьогодні стали нашою повсякденністю. Наприклад, у ньому описується, як люди спілкуються зі своїми друзями за допомогою якихось цифрових стін, які мають деяку схожість з нинішніми соціальними платформами, на зразок тієї ж Facebook.

15. Автор наукової-фантастики Айзек Кларк після відвідування виставки електроніки world’s Fair в 1965 році передрік світанок автомобілів з «роботизованими мізками». 50 років потому такі компанії як Waymo (і багато інших) почали розробку і тестування своїх безпілотних автомобілів.

У своїй замітці в газеті New York Times уявив, якою може стати виставка world’s Fair через 50 років з того моменту.

«Багато зусиль буде спрямовано на розробку транспортних засобів з «роботизованими мізками». Ці автомобілі, після потрібного заданого місця призначення, будуть везти вас до нього самостійно, не покладаючись на повільні рефлекси людських водіїв», — писав Азімов.

Безпілотні автомобілі сьогодні все ще проходять випробування, однак їхні прихильники стверджують, що такий транспорт зможе істотно знизити аварійність на дорозі.

Сподобалася стаття? 

Степан Лютий

Обожнюю технології в сучасному світі. Хоча частенько і замислююся над тим, як далеко вони нас заведуть. Не те, щоб я прям і знаюся на ядрах, пікселях, коллайдерах і інших парсеках. Просто приходжу в захват від того, що може в творчому пориві вигадати людський розум.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *