«Хто твоя споріднена душа» або чому не варто проходити подібні тести
В інтернеті або в соц. мережах кожен користувач стикається з різними тестами. Наприклад, на яку породу собаки ви схожі або яка країна найбільше вам підходить. На перший погляд дуже невинне заняття для всіх, хто намагається себе розважити.
Я якось навіть пройшла тест на знання «Яка я станція метро» 😂 Але у мене є виправдання — це було в дві години ночі і мені тоді не спалося. Тому я проігнорувала здоровий глузд і піддалася масового спокусі. Виявилося, що я — станція «Театральна» у Києві. Не знаю, радіти цьому чи ні, але розповіддю про станцію метро я підняла настрій своїм колегам.
У цій статті я поясню, чому експерти в області інформаційної безпеки не рекомендують проходити подібні тести. До речі, ось як виглядає станція Театральна до реставрації. До графіті театральної сцени з закулисами тут був Володимир Ілліч Ленін.
Надішліть мені ваш паспорт
Погодьтеся, що далеко не кожній людині ми б стали показувати або пересилати свій паспорт. Тому що в ньому присутня інформація особистого характеру. Рік народження, прописка, серія, сімейне положення та інше. На перший погляд не густо, але при бажанні зловмисники можуть скористатися цими даними в свою користь. А яке відношення тести мають до паспорту? Майже що — пряме, тільки у випадку з тестами ви повідомляєте компанії-розробнику інформацію, яка включає: ваше ім’я, фотографію, вік, стать, день народження, весь список ваших друзів, все, що ви коли-небудь публікували на своїй сторінці, місця навчання і все, що коли-небудь «лайкали» на Facebook.
При цьому ви даєте власну згоду на збір цієї інформації, коли додаток запитує дозвіл на доступ до ваших даних. І тут «палка о двох кінцях». Насправді, якщо хтось поставив для себе мету «моніторити» будь-яку інформацію про ваш профіль, то не знадобляться ніякі програми. Кожен день ми викладаємо різні пости, що містять ту чи іншу інформацію.
Але ось компанії-розробники отримують її відразу і у великому обсязі. Як вони її будуть використовувати, це в майбутньому вже ваші проблеми. Радує одне, компанії-розробники теж бувають різними. Іноді в угоді прямим текстом зазначено, що ніяка персональна інформація не продається або не передається третій стороні, але перевірити ви це ніяк не зможете.
А тепер про менш чесних розробників
Пам’ятаєте, був такий сервіс Unroll.me? Абсолютно нешкідливий сервіс на перший погляд, який допомагав сотням тисяч користувачів очищати електронну пошту від непотрібних розсилок. Поки про нього не написала газета The New York Times. Виявилося, сервіс продавав вміст чужих листів зацікавленим компаніям. Гендиректор тоді сильно вибачався і публічно заявив, що його серце розбите, але про свій гаманець він промовчав. Вирішив, що якщо перекинути фокус з його скандалу на інший, то це спрацює. Саме тому компанія заявила: «Gmail знає про вас набагато більше, ніж ми». Згодна, але заробляє Google на прямий продаж персональних даних, це — вже інше питання. Те, що Google використовує персональну інформацію для реклами, — це факт. Але коли ви отримуєте черговий лист на пошту або смс з якоюсь рекламою, на яку ви не підписувалися, задайте собі питання: «Звідки ваш персональний номер/мейл міг опинитися у відправника?». Чи була ця інформація куплена або передана, ви вже не впізнаєте. А може це наслідки проходження ваших тестів?
Сумно-весела історія про використання персональних даних
У мене насправді таких історій — тисячі. Починаючи від закидання особистих повідомлень/номерів третіми особами на «непристойні» сайти або підписки, закінчуючи скандальними історіями, з метою зганьбити чиюсь репутацію.
Але я розповім вам веселу історію. Один мій друг якось поскаржився мені, що до нього щотижня на домашню адресу приходять мормони. Це місіонери, які проповідують своє вчення в різних країнах. Віддаю їм належне, вони завжди одягнений у сорочку-брюки або строгий костюм і при цьому завжди ввічливі. Але зараз не про них, а про мого друга. Перший раз він ввічливо їм відмовив, другий раз, він вже був сердитим, на третій раз він їм чи не показав «кузькіну мать». По ходу мормони зрозуміли, що ходити за цією адресою стає небезпечно для їх здоров’я і перестали відвідувати його.
Мій друг реагував на емоціях, не бажаючи думати звідки у них його адреса, адже мормони не Свідки Єгови і не ходять в кожну квартиру. Це так і залишилося загадкою, поки інший мій друг не розповів мені історію про те, як він кожен раз проходячи повз релігійного «штабу» мормонів, залишав домашню адресу нашого спільного друга в їх книзі для відвідувань. Бідні мормони, чого тільки не довелося вислухати від людини, яка «добровільно» залишала їм свою адресу.
Ось так приблизно працює передача даних третім особам. А тепер повернемося до наших тестів. Як би кумедно це не звучало, дізнатися яка ви принцеса або хто твоя споріднена душа, жертвуючи доступом до своєї конфіденційної інформації, це того не варто. Будь-який експерт в області інформаційної безпеки вам це легко підтвердить. А далі вирішуйте самі, вам проходити тести, чи ні.
