Як зібрати комп’ютер самостійно з комплектуючих

Якщо ви вирішили зібрати комп’ютер із комплектуючих самостійно, але вас лякає цей процес через можливі помилки або випадкові поломки через недосвідченість, то не потрібно хвилюватися, насправді це не складніше конструктора LEGO — головне, знати нюанси. Стаття допоможе пройти всі етапи, врахувати все підводне каміння та інші граблі.

Рекомендований порядок збирання

1. Встановлюємо БП та прокладаємо дроти.
2. Встановлюємо накопичувач SSD M.2, процесор, елементи кріплення для системи охолодження.
3. Встановлюємо планки оперативної пам’яті.
4. Встановлюємо материнську плату у корпус.
5. Підключаємо проводи живлення материнської плати та процесора.
6. Встановлюємо та підключаємо корпусні вентилятори.
7. Встановлюємо систему охолодження процесор.
8. Встановлюємо та підключаємо жорсткі диски.
9. Підключення RGB-ARGB підсвічування.
10. Встановлюємо та підключаємо відеокарту.
11. Підключаємо передню панель корпусу.

Це лише рекомендації, процес збирання в кожному випадку унікальний. Він залежить від вибраних компонентів, розміру корпусу, форм фактора материнської плати та габаритів системи охолодження.

Якщо у вас великий корпус, то монтаж можна відразу почати з установки материнської плати
в корпус, але перед цим обов’язково встановити елементи кріплення для системи охолодження. Так як не в кожному корпусі можна вільно замінити пластину кріплення системи охолодження зі зворотного боку. Якщо корпус невеликий, краще дотримуватися рекомендацій і встановити більшу частину компонентів до монтажу материнської плати
в корпус.

Встановлюємо БП та прокладаємо дроти

У сучасних корпусах найчастіше відсік для блоку живлення розташовується знизу. 

У такому разі встановлюємо блок живлення вентилятором донизу, не забуваємо прикрутити. Якщо блок живлення модульний, краще заздалегідь підключити всі необхідні дроти перед встановленням. Саме необхідні, а не все, що є у комплекті.

Зазвичай це кабель живлення материнської плати, процесора, один кабель для живлення жорстких дисків і один кабель живлення відеокарти (залежить від відеокарти та її енергоспоживання, про це буде трохи докладніше). 

До установки материнської плати в корпус, бажано визначити місця виведення проводів живлення з-за піддону і просмикнути у відповідний отвір.

Кращий спосіб зробити це, так би мовити, приміряти плату, не прикручуючи.

Встановлюємо процесор

Почати складання комп’ютера найкраще з встановлення процесора в сокет материнської плати. Робота нескладна, але потребує уваги та акуратності. Залежно від виробника – AMD або INTEL – змінюватиметься розташування контактів на процесорі та материнській платі. У процесорів AMD контакти, що виступають, розташовані на підкладці процесора, в той час як у Intel контакти знаходяться безпосередньо в сокеті материнської плати.

Установка SSD M.2 накопичувача

Наступний етап – це встановлення SSD M.2 накопичувача, якщо такий є. Встановлюється він у спеціальний роз’єм на материнській платі. Для установки використовується спеціальна стійка з гвинтом, іноді вже вкручена в материнську плату іноді лежить в пакетику з комплектуючими від материнської плати. 

Бувають випадки, коли гвинт настільки туго закручений, що викручується разом із стійкою — тут без плоскогубців не обійтися. У материнській платі для встановлення стійки є кілька місць, а дорожчі моделі материнських плат оснащені радіатором M.2-диска. Встановлення стійки залежить від типорозміру диска M.2. 

Відкручуємо гвинт, вставляємо накопичувач у роз’єм і закручуємо гвинт назад. Головне не перестаратися, накопичувач просто повинен триматися і не бовтатися.

Встановлення оперативної пам’яті 

Перед встановленням оперативної пам’яті краще зайвий раз глянути в інструкцію до материнської плати. Не встановлюйте оперативну пам’ять аби як.

Більшість сучасних процесорів AMD та Intel підтримують двоканальний режим роботи оперативної пам’яті. Щоб його задіяти, необхідно встановити оперативну пам’ять у правильні роз’єми. 

Зазвичай за наявності двох модулів пам’яті їх встановлюють у 2 та 4 роз’єми від процесора праворуч. 

У роз’єм для оперативної пам’яті є спеціальна перемичка, яку потрібно поєднати з ключем в слоті пам’яті.

Планки пам’яті фіксуються в слотах за допомогою спеціальних клямок. У деяких материнських платах клямка може бути тільки з верхньої сторони слота. Зроблено це для того, щоб під час заміни планки пам’яті не довелося знімати відеокарту. У такому разі почати встановлювати пам’ять краще знизу, де немає фіксатора.

Встановити оперативну пам’ять неправильно досить складно, і навряд це вийде
без застосування фізичної сили.

Встановлення материнської плати у корпус

Насамперед встановлюємо комплектну заглушку від материнської плати, вона кріпиться
у вирізі на тильній стороні корпусу, головне не помилитися з розташуванням роз’ємів. 

У материнських платах верхньої цінової категорії дана заглушка є частиною самої плати, що дещо спрощує процес монтажу.

Для кріплення материнської плати в корпусі є спеціальні стійки, а в самій платі отвори, за допомогою яких вона фіксується надійно в корпус.

Залежно від розміру материнської плати (форм-фактора) розташування стійок може змінюватись. У деяких корпусах стійки можуть бути не вкручені, але вони обов’язково повинні бути в комплекті поставки разом з корпусом. Вам потрібно вкрутити стійки, які не потрібні для установки материнської плати, і прибрати невикористовувані.

Сам монтаж краще проводити поклавши корпус горизонтально.

Підключення кабелів до материнської плати

Підключенням кабелів живлення краще зайнятися до встановлення системи охолодження, оскільки якщо
використовуються великі кулери, процес підключення кабелю живлення CPU сильно ускладниться. Зазвичай це один 4 або 8 Pin роз’єм, але бувають материнські плати, де є відразу два роз’єми 8 та 4 Pin або навіть 8 та 8.

Роз’єм живлення для CPU часто можна сплутати з роз’ємом для відеокарти, тому перед підключенням бажано переконатись, що це саме він – на колодці підключення є розшифровка. 

При підключенні потрібно орієнтуватися по клямці на конекторі та роз’ємі. Вставляємо до характерного клацання. Кабель має бути щільно зафіксований. Потім підключаємо 24 піновий кабель живлення материнської плати. Тут також орієнтуємося на клацання. 

При підключенні цього роз’єму необхідно бути дуже обережним, т.к. материнська плата
тут сильно прогинається. Краще притримувати її рукою на звороті.

Встановлюємо та підключаємо корпусні вентилятори

Для оптимальної циркуляції повітря всередині системника встановлюємо мінімум два вентилятори: один на вдування в нижній частині корпусу спереду, інший на видування на задній панелі корпусу прямо за процесором або зверху. 

Встановлення охолодження CPU

Процес встановлення охолодження для процесора в основному залежатиме від вибраної моделі. Кожна має свої особливості по монтажу. Краще ознайомитися з інструкцією
від виробника, зазвичай детально вказаний процес установки. Він також залежатиме
і від платформи: AMD або Intel. 

Якщо використовується стороння система охолодження, після встановлення процесора потрібно замінити кріплення на материнській платі для встановлення. Бувають випадки, коли елементи кріплення системи охолодження не дозволяють відкрити рамку сокета для установки процесора. 

Найголовніше перед встановленням радіатора не забути нанести термопасту на процесор. 

Якщо як система охолодження процесора у вас виступає боксовий кулер, буде зручніше його встановити відразу після процесора. 

При установці боксового кулера від компанії INTEL із пластиковими фіксаторами обов’язково притримуйте материнську плату зі зворотного боку, щоб вона не прогиналася. 

Материнська плата – це технічно складний та багатошаровий продукт. Прогини та деформації можуть викликати пошкодження контактів усередині текстоліту, що призведе до непридатності її навіть якщо зовні ніяких дефектів видно не буде

Не забуваймо підключити до материнської плати вентилятор. Для підключення охолодження CPU на материнській платі є спеціальний 4 Pin роз’єм, зазвичай він називається CPU_FAN1. Якщо сумніваєтеся, краще поглянути в інструкцію і переконатися, де він знаходиться на материнській платі. 

4 Pin роз’ємів на материнській платі може бути багато, але нам потрібний саме
з обґрунтуванням CPU. Інші роз’єми призначені для корпусних вентиляторів (SYS_FAN) або підключення помпи від кастомної системи охолодження (PUMP_FAN1)

Встановлення та підключення накопичувачів

Для встановлення жорстких дисків у корпусі є спеціальні відсіки із кошиками. Жорсткий диск гвинтами прикручується до кошика, а потім встановлюється у відсік. Потім підключаємо живлення за інтерфейсом Sata Power та гнучкий провід SATA. При підключенні потрібно бути уважним: колодки мають невеликий виступ. Такий самий є і у роз’ємів жорсткого диска.

Потім підключаємо шнур SATA до материнської плати.

Підключення RGB-ARGB підсвічування

Мода і маркетинг диктують свої умови — ефективне підсвічування комп’ютера активно входить у вжиток користувачів. Складність підключення полягає в тому, що різний тип підсвічування RGB та ARGB працює при різній напрузі, неправильне підключення може вивести підсвічування з ладу та пошкодити роз’єми на материнській платі. Розібратися, що куди підключити допоможе знову інструкція від материнської плати та уважності.

Встановлення та підключення відеокарти 

Для встановлення відеокарти у материнській платі є спеціальний роз’єм PCI Express. Подібних роз’ємів на материнській платі може бути 1-2 і навіть 7. У випадку, якщо у вас одна відеокарта, потрібно встановлювати в самий верхній слот (ближній до процесора).

На самому роз’ємі PCI Express справа в кінці є невелика клямка, після встановлення відеокарти вона зафіксується. Якщо вам потрібно раптом витягнути відеокарту, необхідно відігнути засувку (краще це зробити викруткою або пальцем, якщо це можливо), далі можна акуратно виймати відеокарту. У цій справі головне не поспішати, інакше можна пошкодити слот PCI Express або ще гірше — саму відеокарту. 

Для живлення відеокарти зазвичай використовується один 6 або 8 Pin роз’єм або два 8 Pin, у особливо ненажерливих відеокарт може бути і 3*8 Pin роз’єму.

Залежно від потужності блоку живлення кількість кабелів для підключення змінюватиметься. Однак не рекомендується з одного дроту, що йде від блока живлення, підключати (запитувати) два роз’єми у відеокарти. Також не рекомендується використовувати будь-які перехідники з Sata power/Molex на 6 або 8 Pin у разі відсутності потрібної кількості роз’ємів для живлення відеокарти (PCI-E) біля блоку живлення.

Вся справа в тому, що при тривалому та серйозному навантаженні обплетення проводів та місця з’єднання можуть нагріватися, тут багато залежить від блоку живлення та якості використаних компонентів. Але краще використовувати різні дроти для підключення відеокарти з 2х8 pin PCI-E-роз’ємами.

Підключаємо передню панель корпусу

На передній панелі корпусу зазвичай розташовується:

• Кнопка увімкнення;
• кнопка перезавантаження;
• індикатори активності жорсткого диска та індикатор живлення (можна не підключати, тільки заважає);
• USB Type-C (не завжди є на корпусі та материнській платі);
• порт USB 2.0/USB 3.0;
• вхід для навушників та мікрофона.

Щоб було простіше, розберемо процес підключення кабелів передньої панелі з прикладу материнської плати MSI Z490-A PRO. 

Насамперед відкриваємо інструкцію та шукаємо сторінку з позначенням та розшифровкою всіх роз’ємів на материнській платі.

Зараз нас цікавлять роз’єми 

• Front Audio Connector
• Front Panel Connectors
• USB 3.2 Gen 1 Type-C Connector
• USB 3.2 Gen 1 Connectors
• USB 2.0 Connectors 

Нижче зазначено їхнє реальне місце розташування на материнській платі.

На материнській платі, як і в обраному вами корпусі, роз’ємів може бути більшим або меншим залежно від вартості виробу. Однак завжди є роз’єм Front Panel Connectors, Front Audio Connector, USB 2.0/3.0 Connectors.

Почнемо із підключення Front Panel Connectors (кнопок передньої панелі).

Підключаємо конектори відповідно до назви:

• Power LED індикатор роботи комп’ютера
• HDD LED індикатор активності жорстких дисків
• Reset Switch кнопка перезавантаження
• Power Switch кнопка включення

Далі підключаємо Front Audio Connector – на колодці шнура з корпусу буде написано HD Audio. При встановленні зверніть увагу на розпинання.

Далі підключаємо USB 2.0/3.0 Connectors.

Якщо уважно вивчити інструкцію до материнської плати, то будь-яких складнощів
із самостійним збиранням комп’ютера у вас не виникне. 

Перше включення

Перший запуск комп’ютера – процес досить тривожний. Якщо на екрані відразу нічого не з’явилося, не варто переживати, спробуйте почекати. Перезавантажте комп’ютер кілька разів. Якщо це не допомагає, подивіться на материнську плату: там може бути індикатор посткодів, який допоможе розібратися, в чому річ. Дешевші плати зазвичай мають просто LED-індикатор етапів запуску материнської плати (ініціалізації пристроїв), який підкаже, на якому етапі ініціалізації пристрою проблема. 

Про наявність індикатора також можна переглянути в інструкції до материнської плати.