Налаштування локальної мережі Windows 10
Наявність локальної мережі в офісах вважається нормою ще з перших версій Windows. Усередині квартир і приватних будинків мережеві технології стали поширюватися з появою швидкісного інтернету. Тепер “за замовчуванням” встановлюється роутер з кількома виходами, а багато користувачів мають по 2-3 комп’ютери, принтери та інші багатофункціональні пристрої.
Можливості домашньої локальної мережі у Windows 10
Локальна мережа підтримується у всіх версіях Windows, включаючи останні релізи “десятки”. Відмінність стосується лише деяких обмежень, що допускаються для «домашніх» версій, але і в них є рішення для підключення мережного обладнання (проводами або через Wi-Fi). До домашньої мережі зазвичай підключаються як комп’ютери, і смартфони чи планшети.
Можливості локальної мережі:
- Загальний доступ з усіх пристроїв до розшарованої папки або зовнішнього накопичувача.
- Спільне використання функціоналу принтера, сканера, БФП.
- З’єднання з мультимедійними пристроями, налаштування мережних ігор.
Як використовувати можливості мережі, залежить від користувача. Одні закидають на зовнішній диск фільми і дивляться на телевізорі з Wi-Fi, інші створюють резервні копії корпоративних даних чи друкують фотографії зі смартфонів. Головне – спочатку налаштувати мережу та досягти видимості потрібного обладнання з усіх підключених пристроїв.
Вибір статичної IP-адреси
Перший крок до налаштування мережі – це встановлення постійної (статичної) IP-адреси для кожного комп’ютера, який буде підключений до неї. У принципі, більшість програм та приладів працює з динамічною адресою, але гарантії стабільного коннекту не буде. Тим більше, вибір «статики» займає всього пару хвилин.
Послідовність дій:
- Через вбудований пошук знайти та відкрити утиліту «Параметри».
- Вибрати пункт «Мережа та Інтернет», зайти до розділу Ethernet або Wi-Fi.
- Клацніть на назві поточного підключення.
- Прокрутити вікно вниз до розділу «Параметри IP».
- Змінити значення з “Автоматично (DHCP)” на вручну.
- Увімкнути режим IPv4 або IPv6 залежно від завдання.
- Внести IP-адресу, довжину префікса підмережі та шлюз.
Тут же можлива вказівка DNS-сервера (переважного та додаткового). Після натискання кнопки «Зберегти» рекомендується перезавантажити комп’ютер. Як IP-адреса вибирається одне значення з діапазону 192.168.0.1-192.168.255.255. Головне, щоб кожен пристрій придбав унікальну адресу (починаючи з роутера, який часто висить на 192.168.0.1 або 192.168.1.1).
У полі «Довжина префікса підмережі» потрібно ввести значення 24, а як DNS-адресу службового хоста або загальнодоступного сервера від Google – 8.8.8.8 та 8.8.8.4. Те саме вказується при виборі IPv6, хоча протокол IPv4, що «застарів», залишається практично стандартом де-факто. Його гарантовано підтримує обладнання, придбане навіть 5-10 років тому.
Налаштування локальної мережі Windows 10
Другий крок, після призначення комп’ютерам унікального IP, полягає у призначенні однієї і тієї ж «робочої групи», а також індивідуального імені, за яким простіше визначатиме, до якого саме ПК здійснюється доступ. На всіх релізах Windows використовується наступна команда – sysdm.cpl .
У вікні потрібно натиснути кнопку «Змінити» і внести вибрані найменування, а потім підтвердити їх кліком «ОК» в обох вкладках. Після перезавантаження техніка гарантовано увійде до спільної робочої групи і зможе обмінюватися файлами, підключатися до мережних пристроїв та використовувати їх функціонал.
Загальний доступ до папок
Користувач може відкрити доступ до всіх накопичувачів, підключених до комп’ютера, але це небезпечно. Оптимально надавати спільний доступ лише до спеціально створеного каталогу, в якому зберігаються загальнодоступні файли. Це особливо важливо, якщо до локальної мережі отримують доступ «сторонні» – гості, сусіди та ін.
Послідовність дій:
- Відкрити меню кліком правою кнопкою мишки по “Пуску”.
- Вибрати пункт “Мережеві підключення”.
- Клацніть розділ «Центр керування мережами та спільним доступом».
- Перейти до розділу «Змінити додаткові параметри спільного доступу».
- Увімкнути мережне виявлення та загальний доступ до файлів та принтерів.
- Перейти до розділу «Всі мережі» та вимкнути парольний захист.
Залишається натиснути кнопку «Зберегти зміни» і перезавантажити комп’ютер. Тепер усі доступні пристрої будуть видні у розділі «Мережа» Провідника. Але поки що на них ресурси не «розшаровані»: при спробі звернення система видасть помилку, і скористатися мережевими функціями не вдасться. Щоб активувати той самий принтер, потрібно настроїти мережний доступ окремо для нього.
Настроювання мережного принтера
Попередньо друкувальний пристрій підключається та налаштовується на одному з локальних ПК. В ідеалі це комп’ютер, який протягом дня увімкнений постійно, тому що при вимкненні доступ до мережного апарату зникне. Звернення до нього відбувається за раніше заданою IP-адресою зі статичним значенням.
Послідовність дій:
- Запустити програму «Принтери та сканери».
- Натисніть кнопку «Додати принтер або сканер».
- Вибрати пункт «Необхідний принтер відсутній у списку».
- Переключити режим визначення TCP/IP.
- Перейти в наступне вікно і внести потрібну IP-адресу.
Залишається натиснути на кнопку “Далі” і дочекатися повідомлення Windows про завершення процедури пошуку та підключення. Тепер можна роздрукувати тестову сторінку, щоб переконатися у якості роботи та відповідності бажаних налаштувань. Якщо система не виявила принтер автоматично, буде запропоновано перелік підтримуваних моделей для ручного з’єднання.
Як примусово відключити мережеве підключення
Насправді іноді виникають ситуації, коли доводиться екстрено переривати з’єднання через локальну мережу. Наприклад, коли сусіди почали користуватися спільним диском або принтер “раптом” почав мимоволі друкувати. Таке часто відбувається в багатоквартирних будинках, де потужності Wi-Fi роутера часто достатньо коннекту навіть «через поверх».
Варіанти:
- Вимкнути мережний кабель або живлення роутера.
- Здійснити «зворотне» налаштування з вимкненням доступу.
- Увімкнути парольний захист для критично важливих ресурсів.
Також є варіант ручного редагування реєстру. Це дозволить побачити перелік всіх раніше підключених пристроїв і видалити вручну ресурси, до яких хочеться заблокувати зовнішній доступ. Потрібно запустити редактор реєстру та знайти гілку:
HKEY_LOCAL_MACHINE\SOFTWARE\Microsoft\Windows NT\CurrentVersion\NetworkList\Profiles
Типові проблеми з мережевим підключенням
Більшість проблем, пов’язаних з мережею, дозволяється шляхом перезавантаження активних пристроїв (роутера, комп’ютера, принтера). Але іноді користувачеві доводиться стикатися з проблемами після оновлення Windows, підключення нового обладнання як заміна зламаного. Найбільш універсальне вирішення неполадок полягає у повному скиданні налаштувань.
Послідовність дій:
- Запустити програму «Параметри».
- Зайти до вкладки «Мережа та Інтернет».
- Вибрати пункт “Стан”.
- Перейдіть до «Скидання мережі».
- Натисніть на пункт.
- Підтвердити завдання.
Другий «універсальний» варіант, що не потребує кваліфікації в мережевих налаштуваннях, полягає у використанні вбудованого у Windows інструмента «Діагностики неполадок». Відкривається вони при натисканні правою кнопкою миші на мережному підключенні. У вікні вибирається один з адаптерів, з вини якого, як вважає користувач, виникли неполадки.
Система сканує мережні пристрої та намагається виявити технічну проблему, виявити її причину. Після завершення процедури відображається резюме з рекомендаціями або висновок, що жодних неполадок не виявлено. Якщо запропоновані методики не допомогли вирішити ситуацію, доведеться занурюватись у деталі. Наприклад, розбиратися, як відкатати драйвер мережного адаптера.
Виконується це в «Диспетчері пристроїв» – потрібно вибрати пристрій, клацнути по ньому правою кнопкою мишки та далі за пунктом «Властивості». У вкладці, що відкрилася, слід переключитися на блок «Драйвер» і натиснути на кнопку «Відкотити». Вона активна лише за наявності в архіві системи старої версії драйвера. Якщо це так, варто спробувати натиснути на «Оновити драйвер».
За відсутності ефекту від відкату/оновлення варто примусово дезактивувати відключення модуля для економії енергії. Такий режим часто встановлюється за умовчанням при інсталяції або оновленні операційної системи. Найчастіше він ніяк не впливає на стабільність мережі, але не можна виключати можливість несумісності з конкретною моделлю адаптера.
Вимкнено також через «Диспетчер пристроїв» лише у вкладці «Управління електроживленням». Там достатньо зняти галочку з «Дозволити відключення цього пристрою для економії енергії» та перезавантажити комп’ютер. Зміни інших налаштувань (на зразок включення стандарту FIPS або ручного редагування системного реєстру) краще уникати.