Нові мемристори розміром з атом покращать продуктивність нейромереж

Комп’ютерні нейромережі, на основі яких будується штучний інтелект, влаштовані за своєю суттю також, як і їх анатомічні прабатьки. Для того, щоб ШІ навчався чогось нового, потрібно зміцнювати старі і створювати нові зв’язки між елементами нейромережі. На поточному рівні розвитку технологій нарощувати потенціал нейромереж стає все складніше. Але на допомогу можуть прийти нові мемристори, розроблені в Американському Інституті Фізики (AIP).

Мемристор — це елемент, здатний змінювати опір в залежності від проходить через нього заряду, завдяки чому він може виступати в якості сховища даних, що в дуже спрощеному вигляді нагадує роботу нейронів і синапсів головного мозку. Та й сама назва елемента походить від злиття двох слів: memory і resistor.

Як повідомляє редакція видання EurekAlert, група дослідників з API розробила новий тип «електронного синапсу», який складається з мемристоров на основі нітриду бору товщиною всього 1 атом. За словами автора роботи Івана Санчеса Эскеда,

«Зараз є великий інтерес до використання нових типів матеріалів для мемристоров. Ми показали, що наші пристрої можуть добре працювати у сфері нейроморфных обчислювальних додатків.»

Насправді рішення перевести мемристори на субнанометровый рівень було продиктовано проблемою енергозбереження. Справа в тому, що масив мікроскопічних мемристоров опинився в 10000 разів більше енергоеффектівен, ніж будь-які наявні аналоги.

«Виявляється, якщо ви почнете збільшувати кількість паралельно працюючих пристроїв — ви отримаєте значний приріст в точності обчислень, зберігши при цьому той же рівень енергоспоживання.»

Зараз команда вчених хоче застосувати новий вид «електронних синапсів» для виконання різних завдань, включаючи розпізнавання образів і зображень. Також в подальшому не виключається і їх застосування у сфері глибокого машинного навчання.

Читайте також  Культовий платформер Wonder Boy: The dragon's Trap вийде на Android і iOS

Степан Лютий

Обожнюю технології в сучасному світі. Хоча частенько і замислююся над тим, як далеко вони нас заведуть. Не те, щоб я прям і знаюся на ядрах, пікселях, коллайдерах і інших парсеках. Просто приходжу в захват від того, що може в творчому пориві вигадати людський розум.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *