Російський експеримент з імітації польотів до Місяця продовжиться в березні 2019-го
У березні 2019 року розпочнеться друга частина тривалого ізоляційного експерименту SIRIUS по імітації відправки людей на Місяць, що на цей раз буде проводитись протягом 4 місяців. У ньому візьмуть участь як російські випробувачі, так і двоє учасників з аерокосмічного агентства NASA, що для останніх буде вперше. У рамках експерименту планується здійснити модельований «політ» до Місяця, вибрати місце для майбутнього будівництва поселення і бази, а потім «повернутися» назад на Землю.
Повідомляється, що до половини «екіпажу» наземного експерименту можуть скласти жінки. Лікарсько-експертна комісія вже 9-10 січня обере 10 осіб. З 14 січня почнуться тренування, за результатами яких будуть відібрані 5 осіб. Всього в екіпажі буде знаходитися 6 осіб. Четверо з них – росіяни: дві жінки і два чоловіки. З американської сторони в експерименті візьме участь пара з чоловіка та жінки. До справжнього моменту вже затверджена кандидатура одного російського учасника. Ним стане космонавт Євген Тарелкін, який працював на МКС в 2012-2013 роках, а в рамках експерименту буде капітаном екіпажу. NASA теж відібрало двох осіб, але їх імена поки не називаються.
Росіяни летять на Місяць
Перед безпосереднім початком ізоляційного експерименту, намічений на 1 березня, екіпаж повинен буде провести три дні в медико-технічному наземному експериментальному комплексі (НЕК), який буде виконувати функції космічного корабля. Таким чином вчені хочуть переконатися, що всі учасники будуть готові перед тривалою ізоляцією.
У рамках експерименту планується імітація польоту, висадки та роботі на Місяці, а також повернення на Землю. План буде виглядати наступним чином: через тиждень з початку експерименту екіпаж досягне орбіти супутника і проведе стиковку до місячної орбітальної станції (буде грати роль аналога майбутньої станції Lunar Orbital Platform-Gateway). Протягом двох наступних місяців будуть проводитися спостереження за місячну поверхню і вироблятися рішення про точці посадки. У цей же період буде проводитися імітація серії стикувань з іншими транспортними космічними кораблями.
Після того, як місце висадки буде остаточно визначено, чотири члени екіпажу зімітують посадку на спусковому модулі, після чого буде проведена серія з групових (по 2-3 людини) виходів на поверхню.
Для більшої реалістичності того, що відбувається буде використовуватися система віртуальної реальності, вмонтована в шоломи скафандрів космонавтів. Підлогу павільйону, в якому буде проходити імітаційний експеримент, буде покрито піском, що імітує місячний реголіт. Крім того, в ході комунікації з Землею для максимальної реалістичності буде імітуватися п’ятихвилинна затримка зв’язку, а також інші позаштатні ситуації. Зазначається, що зв’язок між учасниками і експерименту і Землі може «пропадати» до 5 діб.
В ході фази імітації роботи на поверхні Місяця (триватиме близько 10 діб), «залишилися на орбіті» колеги будуть робити «висадилися» космонавтам різну технічну допомогу, а також консультації. В ході фінальної фази експерименту перед поверненням назад за Землю екіпаж зробить чотиритижневий обліт Місяця, а також займеться імітацією дистанційного керування місяцеходами.
У рамках експерименту за випробуваним будуть стежити медики з Інституту медико-біологічних проблем (ІМБП РАН), а також їх колеги з NASA.
Нагадаємо, що проект SIRIUS являє собою серію експериментів по моделюванню умов тривалого міжпланетного польоту змішаного (як на національному, так і за гендерним складом) екіпажу в умовах автономії. В рамках першого етапу, що проводився в листопаді 2017 року, учасники експерименту знаходилися в ізольованих від зовнішнього світу умовах протягом 17 діб. В рамках другого етапу, який розпочнеться в березні майбутнього року, планується чотиримісячний експеримент. В кінці 2019 – початку 2020 вчені збираються провести наступний етап, який повинен буде тривати протягом 8 місяців. На 2020-2021 року запланований етап річного експерименту. Раніше також зазначалося, що річних етапів може бути кілька. Крім того, розглядається можливість проведення ще більш тривалих етапів експерименту.