Інформаційна безпека

Роскомнагляд і Генеральна прокуратура перевищили повноваження при блокуванні Telegram

6 серпня відбулося судове засідання (рекомендую почитати трансляцію, місцями смішно) за позовом компанії «Жива фотографія» до Роскомнагляду і Генеральній прокуратурі. Роскомнагляд, у спробах порушити роботу Telegram на території Росії, масово блокував мільйони адрес популярних хостингів, чого постраждав і сайт «Живої фотографії». Підстава для блокування — знамените «гумове» постанову Генпрокуратури.

Результат трохи передбачуваний — вимоги позивача (визнати блокування незаконною, що відкривало можливість стягнути упущену прибуток) суд не задовольнив.

Цікавіше те, що Роскомнадзор змушений витягти на світ божий сама постанова. Яке до цього моменту відмовлявся пред’явити публіці, посилаючись на те, що він не зобов’язаний цього робити. Правда і при цьому відомство примудрилося змахлювати. До 17 травня мережі блокувалося ухвалою 27-31-2015/Ид4082-15, а з 17 травня номер документа в реєстрі раптово змінився на 27-31-2018/Ид2971-18. Риторичне питання — а що так можна було?

Як мовиться, з паршивої вівці хоч вовни жмут… зустрічаємо 27-31-2018/Ид2971-18. Всередині:

  • посилання на веб-сторінки (t.me і web.telegram.org) з матеріалами, виправдовують діяльність ИГИЛ та інших ісламістських терористичних угруповань
  • URL-адреса проксі-сервера і три його IP-адреси
  • вимога обмежити доступ до цих акаунтів, груп, а також «дзеркал» і копій, якщо такі будуть створені

Генпрокуратура вийшла за межі своїх повноважень

Повноваження ці перераховані у федеральному законі 149-ФЗ «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації» (стаття 15.3). Будь-хто може переконатися, що ні слова про сервіси, що дозволяють обходити блокування, там немає.

Такі сервіси згадуються в статті 15.8. Але там вже немає ні слова про Генпрокуратуру.

У самій Генпрокуратурі прийшли до висновку, що відомство не може бути відповідачем за позовом. Тобто, не давали розпорядження блокувати сайт «Живої фотографії». Отже, порушення допустив Роскомнагляд? Милий штришок: представник прокуратури поскаржився, що інформація розлітається по інтернету занадто швидко, і писати кожен раз запити втомлює, тому вони просять Роскомнагляд самим шукати, що заблокувати.

Роскомнагляд порушив регламент

По-перше, 10+ мільйонів адрес не підходять під визначення «дзеркал» просто тому, що на більшості з них ніяких слідів Telegram не було. Це все одно, що розбомбити Воронеж, тому що де-то в місті ховається терорист.

По-друге, неясно, як дії відомства співвідносяться з усе тією ж статтею 15.3, яка чітко описує процедури щодо обмеження доступу. Повірте, там немає ні слова про те, що слід блокувати цілу мережу (65536 IP-адрес) з-за всього лише трьох (!) «проблемних» адрес (джерело — довідка, надана Роскомнаглядом Таганскому суду).

По-третє, порушені терміни процедури. Існує постанова з довгим і невимовною назвою, згідно з яким спочатку відправляється повідомлення власнику сайту і хостеру, а тільки через 3 доби ресурс відправляється в бан.

А що ж за строками в нашому випадку? 16 квітня приходить «гумове постанову Генпрокуратури. 18 квітня РКП «обчислює» адреси та в той же день вносить до реєстру. Не тягне на три дні, правда?

Вишенька на торті: на скріншотах з довідки видно, як співробітник РКН, намагаючись зловити Telegram в мережі Amazon потрапляє… в Digital Ocean.

Після цього, розумієш, що в кожному жарті є частка правди. Можливо, Роскомнадзор дійсно посадив у підвал пару співробітників з Wireshark, запасом їжі та наказом не випускати, поки Telegram не буде заблокований?

Висловлюю подяку правозахисній групі «Агора», яка надала документи, а також невгамовному Філу і каналу «За Телеком».
При коментуванні цього матеріалу просимо дотримуватися правила. Будь ласка, утримайтесь від образ і токсичного поведінки. В коментарях працює постмодерация.

Related Articles

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close