Розроблена крихітна камера для операцій на венах і артеріях

Зараз сучасна хірургія вже практично не обходиться без використання камер при проведенні операцій. Особливо це стосується хірургічних втручань на судинах, які мають вкрай малим діаметром. Тут без спостереження не обійтися і бажано, щоб залишилося місце» і під хірургічні інструменти. Тому мініатюризація пристроїв для цих потреб вкрай важлива і нещодавно вчені з Кембріджського Університету розробили найменшу на сьогоднішній день камеру з вельми незвичайним будовою, придатну для операцій на судинах.

Основна відмінність від усіх існуючих аналогів (крім розміру) є те, що обробка зображення відбувається за технологією «chip-on-tip». В «стандартних» эндоскопах сигнал передається по проводах в основний пристрій, де відбувається його дешифрування і перетворення зображення. У новій камері, що отримала назву Leap, все необхідне розташоване на кінці ендоскопа. Технологія створена спільно з компанією Omnivision і прототип пристрою має розмір зображення 400х400 (0,16 мегапікселя), однак у фінальній версії дозвіл можна буде збільшити як мінімум до 1600х1600 (а це вже 2,6 мегапікселя, що вельми гідно).

Діаметр гнучкої ендоскопічної трубки дорівнює 1,35 міліметра, що дозволяє її використовувати навіть для коронарної ангиоскопии (дослідження судин серця). Крім цього, за твердженням авторів, Leap можна застосовувати разом з такими методами діагностики, як внутрішньосудинне ультразвукове дослідження і оптична когерентна томографія.

Крім цього, Leap дозволяє, на відміну від великих ендоскопів, не залежати від громіздкої техніки операційної кімнати, так як Leap можна підключити до будь-якого звичайного комп’ютера. Також в новій розробці деякі деталі (наприклад, оптична трубка) є одноразовими, що знижує ризик передачі інфекцій і захворювань від однієї людини до іншого в разі недостатньої стерилізації. За словами одного з розробників Саймона Каргера,

«Ми об’єднали досвід роботи з внутрішньосудинними пристроями з нашими знаннями в області микрооптики системної інженерії і ШІ, в результаті отримавши вигідну систему як з економічної точки зору, так і з практичної.»

Читайте також  Японські вчені наблизилися до використання енергії термоядерного синтезу

Степан Лютий

Обожнюю технології в сучасному світі. Хоча частенько і замислююся над тим, як далеко вони нас заведуть. Не те, щоб я прям і знаюся на ядрах, пікселях, коллайдерах і інших парсеках. Просто приходжу в захват від того, що може в творчому пориві вигадати людський розум.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *