Розроблена рукавичка, дозволяє відчути форму об’єктів віртуальної реальності

Завдяки старанням таких компаній, як HTC, Oculus і Sony віртуальна реальність отримує все більш широке поширення. Однак у будь-якому, навіть супер реалістичному VR-світі є одна проблема: мозок то може й можна обдурити, показавши йому гарну картинку, але тактильні відчуття від присутності передати вкрай важко, адже управляємо персонажем ми за допомогою вельми специфічних (нехай і зручних) контролерів. Але все може змінитися завдяки винаходу рукавички, дозволяє відчути фізичний контакт у віртуальній реальності.

За розробку відповідають інженери з Федеральної політехнічної школи Лозанни і Швейцарської вищої технічної школи Цюріха. «Каркасом» пристрою є, як не дивно, звичайна рукавичка, тільки от на її пальці з тильного боку поміщені особливі електростатичні гальма.

Принцип пристрою гаджета і робота електростатичного гальма

 

Кожен такий тормоз являє собою 2 смужки металу, розташовані одна над одною. Обидві смужки в звичайному стані не утрудняють рухів. Однак при подачі напруги на одну з них виникає сила притягання між листами металу, що заважає згинанню. Крім цього на рукавичці закріплені датчики, які дозволяють стежити за положенням руки і співвідносити її з рухом у віртуальному просторі.

Розробивши таку технологію, вченим залишалося лише відкалібрувати ЗА і приступити до випробувань. У ході тестів добровольцям пропонували взаємодіяти з віртуальними об’єктами різної форми і переміщати їх.

Взаємодія з предметами у віртуальному середовищі

Крім того, що рукавичка передає відчуття від дотиків до об’єктів і дозволяє розрізняти форму і щільність, з’ясувалося, що її застосування також підвищує точність маніпуляцій у порівнянні зі стандартними контролерами, а вантаж, який здатні витримати електростатичні гальма становить близько 2 кілограмів.

Хотіли б собі такі рукавички? 

Читайте також  SpaceX перегляне план запуску інтернет-супутників з-за космічного сміття

Степан Лютий

Обожнюю технології в сучасному світі. Хоча частенько і замислююся над тим, як далеко вони нас заведуть. Не те, щоб я прям і знаюся на ядрах, пікселях, коллайдерах і інших парсеках. Просто приходжу в захват від того, що може в творчому пориві вигадати людський розум.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *