Вчені домоглися надпровідності при рекордно високій температурі

Ще зі шкільних уроків фізики нам відомо, що електричний струм, що проходить по провіднику, стикається з опором. З-за цього багато енергії витрачається даремно, але в 1911 році вчені помітили дивну особливість деяких матеріалів, що виникає при низьких температурах. Вони стають надпровідниками, тобто проводять струм вільно, без будь-якого опору. Через працездатності тільки на холоді, їх неможливо використовувати в смартфонах, але здається скоро вони зможуть працювати навіть при кімнатній температурі.

 

 

У вересні 2018 року вчені виявили, що з’єднання лантану і водню здатне забезпечити надпровідність при температурі -70°C. Тепер, через три місяці, дослідники з Німеччини запевняють, що побили цей рекорд — використовуючи гідрид лантану вони домоглися надпровідності при температурі -23°C. Це означає, що в теорії його вже можна використовувати на Північному полюсі з середньою зимовою температурою -40°C.

На даний момент їх результат не підтверджено офіційно, але ймовірність успішного проходження тестів дуже висока. Гідрид лантану вже довів свою ефективність при зниженні критичного температурного порогу і заміни окремих його елементів більш важкими ізотопами. На даний момент вченим не вдалося добитися ефекту Мейснера, коли магнітне поле повністю витісняється з провідника. Складність полягає в тому, що діаметр матеріалу дорівнює декільком міліметрам і він розташований всередині алмазу, що надає на нього високий тиск.

Над створенням нового надпровідника працював фізик з Інституту хімії Макса Планка по імені Михайло Еремец. У 2014 році він вже виявляв матеріал з рекордною температурою надпровідність — їм був сірководень при температурі -70°С.

Як ви думаєте, як зміниться світ після того, як надпровідники почнуть використовуватися в побутовій і носимой електроніці? 

Читайте також  Перемога здорового глузду: уряд Непалу скасував заборону PUBG

Степан Лютий

Обожнюю технології в сучасному світі. Хоча частенько і замислююся над тим, як далеко вони нас заведуть. Не те, щоб я прям і знаюся на ядрах, пікселях, коллайдерах і інших парсеках. Просто приходжу в захват від того, що може в творчому пориві вигадати людський розум.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *