Вийшла перша бета-версія операційної системи Haiku R1

Після дев’яти років альфа-тестування і через шість років з моменту формування минулого альфа-випуску підготовлений перший бета-версія операційної системи Haiku R1. Спочатку проект був створений як реакція на закриття ОС BeOS та розвивався під ім’ям OpenBeOS, але був перейменований в 2004 році із-за претензій, пов’язаних з використанням у назві торгової марки BeOS. Для оцінки роботи нового випуску доступно кілька завантажувальних Live-образів (x86, x86-64). Вихідні тексти здебільшого ОС Haiku поширюються під вільною ліцензією MIT, виняток становлять деякі бібліотеки, медіа-кодеки і компоненти, запозичені з інших проектів.

ОС Haiku орієнтована на персональні комп’ютери, використовує власне ядро, побудоване на основі микроядерной архітектури, оптимізоване для високої чутливості на дії користувача і ефективного виконання багатопоточних додатків. Для розробників представлений об’єктно-орієнтований API. Система безпосередньо базується на технологіях BeOS 5 і націлена на бінарну сумісність з додатками для даної ОС. Мінімальна вимога до обладнання: CPU Pentium II і 256 МБ ОЗУ (рекомендується Intel Core i3 і 2 ГБ ОПЕРАТИВНОЇ пам’яті).

В якості файлової системи використовується OpenBFS, підтримує розширені атрибути файлів, журналювання, 64-розрядні покажчики, підтримку зберігання мета-тегів (для кожного файлу можна зберегти атрибути у формі ключ=значення, що робить ФС схожою на БД) і спеціальних індексів для прискорення вибірки за ним. Для організації структури директорій використовуються «B+ tree» дерева. З коду BeOS до складу Haiku включений файловий менеджер Tracker і панель Deskbar, вихідні тексти яких були відкриті після відходу BeOS зі сцени.

Основні нововведення:

 

  • Додано повноцінні інструменти для управління пакетами, включаючи утиліту командного рядка pkgman і графічний інтерфейс для установки програм і оновлення системи. Пакетний менеджер не схожий на традиційні рішення і маніпулює не встановленням окремих наборів файлів, а спеціальними образами файлової системи, що поставляються в стислому вигляді. Вміст пакета монтується в процесі установки і включається в ієрархію /system/, яка доступна в режимі тільки для читання.

    Користувач має можливість встановити пакет для особистого застосування і тоді він розміщується в ієрархії ~/config/ всередині його домашньої директорії. Автоматичним монтуванням пакетів займається спеціальний компонент ядра — packagefs. Пакети підключаються і відключаються в атомарному режимі. Оскільки пакети не встановлюються, а активуються, є можливість завантаження в минуле стан системи в разі проблем, спливли після оновлення, або застосування окремих чорних списків для виключення проблемних компонентів, або активації встановлених оновлень тільки після перезавантаження. Пакети сформовані на основі переробленого архіву HaikuPorts, в якому представлено більшість популярних відкритих додатків.

  • Істотно розширені можливості і стабільність розвиваючого проектом web-браузера WebPositive, що використовує порт движка WebKit (HaikuWebKit). Наприклад, в браузері тепер коректно відтворюються ролики з YouTube, а в HaikuWebKit задіяний власний мережевий рівень підтримки мережних протоколів;

  • Повністю перероблений мережевий конфігуратор, який крім налаштування бездротової мережі і мережевих з’єднань дозволяє управляти системними мережевими сервісами, такими як OpenSSH і ftpd. В конфігураторі використовується архітектура на базі плагінів, що дозволяє підключати додаткові сервіси, такі як налаштування VPN і управління web-сервером;

  • Модернізований інтерфейс користувача і застосована нова колірна схема. Перероблений інтерфейс додатків Mail і Tracker, оформлення яких приведено до єдиного стилю з іншими додатками;

  • Змінено метод централізованого управління кольорами, зміни колірної теми у налаштуваннях автоматично призводить до коректування кольорів у додатках;

    Your browser does not support HTML5 video.

  • Розширені можливості мультимедійної підсистеми. У фреймворку Media Kit проведена робота по підвищенню стабільності і скорочення затримок. Додана підтримка відтворення потокових трансляцій з використанням протоколів HTTP і RTSP. Поліпшений плагін декодування на базі FFmpeg (порт FFmpeg оновлено з версії 0.10 до 4.0). Перероблена реалізація DVB-тюнера. Поліпшені звукові драйвери і розширена підтримка чіпів HDA (High Definition Audio);

  • Розширені можливості розвивається проектом системи RemoteDesktop для віддаленого доступу до робочого столу, яка базується на ідеї передачі з сервера на клієнтську систему команд відтворення без передачі готових битмапов. Для використання RemoteDesktop не потрібно запуск окремого серверного ПЗ, достатньо підключитися по SSH і запустити додаток. В якості клієнта може застосовуватися будь-який web-браузер;
  • Додана підтримка завантаження на системах c EFI і можливість використання розділів GPT;
  • Додано додаток SerialConnect для підключення до системи і передачі файлів через послідовний порт або USB;
  • За замовчуванням замість GDB запропоновано власний вбудований відладчик, що надає інтерфейс командного рядка, так і GUI;

  • Реалізовані і включені за замовчуванням засоби захисту ASLR (Address-Space Layout Randomization), DEP (Data Execution Prevention) і SMAP/SMEP (Supervisor Access Mode Prevention / Supervisor Mode Execution Prevention). Змінена логіка захисту областей пам’яті ядра;
  • Повністю перероблений демон ініціалізації launch_daemon, який з простого додатка для запуску shell-скриптів перетворений в системний менеджер, схожий на launchd від Apple. Launch_daemon тепер може враховувати залежності при запуску серверів, організовує відкладений запуск, автоматично перезапускає збійні процеси і т. п. Для управління сервісами запропонована нова утиліта launch_roster;
  • Розширена підтримка запуску всередині віртуальних машин. Додані драйвери virtio (virtio_scsi/virtio_block, virtio_net, virtio_rng тощо), які можна використовувати з QEMU/KVM та іншими гіпервізорами;
  • Оновлені драйвери для мережевих пристроїв і додані нові драйвери для бездротових чіпів. Більшість драйверів портіровани з FreeBSD 11.1. Розширені можливості прошарку для забезпечення сумісності з FreeBSD;
  • Оновлені драйвери файлових систем. Додано клієнт NFSv4 і реалізований драйвер для BTRFS (поки тільки для читання). В поставку включена підсистема userlandfs для написання драйверів ФС, що працюють у просторі користувача (сумісна з FUSE);
  • Доданий експериментальний Bluetooth-стек, який поки обмежений функціями пошуку і сполучення пристроїв;
  • Крім 32-розрядних збірок почалася поставка офіційних збірок для архітектури x86_64.
  • Крім того, за час, що минув з моменту випуску alpha4, була значно поліпшена підтримка Qt і портировано безліч Qt-додатків, що дозволяє вже зараз відносно комфортно використовувати Haiku OS для повсякденної діяльності.
Читайте також  Як подружити PHPstorm, xDebug і віддалені гілки, зібрані через Docker? Занадто просто...

Степан Лютий

Обожнюю технології в сучасному світі. Хоча частенько і замислююся над тим, як далеко вони нас заведуть. Не те, щоб я прям і знаюся на ядрах, пікселях, коллайдерах і інших парсеках. Просто приходжу в захват від того, що може в творчому пориві вигадати людський розум.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *