У чому відмінність американських блогерів від російських
Попалася мені на очі сьогодні стаття одного підприємця, який веде бізнес в Америці. Він ділиться своєю думкою на рахунок досвіду роботи з американськими блогерами і стверджує, що між ними є кардинальна відмінність від росіян. Особисто я ніколи не працювала з американськими інфлюенсерами. Але мені було цікаво читати і розуміти в чому полягає особливості американського менталітету по веденню Інстаграма. Адже все «нове» в Інстаграме тестується і з’являється саме в Америці. А потім вже доходить до нас. Стаття написана від імені Андрія Коно, засновника @naturalshilajitresin, що проживає в Каліфорнії.
Моя стаття — короткий переказ його досвіду та особистої думки. Його сприйняття бізнес-реальності може бути суб’єктивним. Тому якщо у вас є протилежна думка або доповнення, будь ласка, пишіть про це в коментарях.
Ставка на інфлюенсер-маркетинг
Нагадаю, що інфлюенсери — (від англійського influence — «впливати») — люди, думка яких має значення для певної аудиторії. Їх ще називають лідерами думок. Цю думку вони висловлюють на своїх сторінках в Інстаграмі, до яких відносяться як до повноцінних ЗМІ. Для деяких ведення їх блогу — справжня робота, до якої вони підходять із повною відповідальністю. А це значить треба вміти вести переговори з брендами, дотримуватися домовленості, вчасно все узгоджувати і випускати «в світ».
Головну ставку на просування свого продукту Андрій зробив на таких блогерів. Перша відмінність, яке він анонсував між американськими і російськими блогерами, було в різному підході до роботи. Для американських блогерів — будь-яке співробітництво повинно бути «на рівні», як ніби це відбувається між двома великими компаніями. Андрій повідомляє, що для американських блогерів неприпустимо взяти передоплату і зникнути або не виходити на зв’язок. У США все цінують свою репутацію і така поведінка вважається неприпустимим. Якщо у вас є відмінну думку від Андрія, напишіть нам, будь ласка, в комменатрях.
Довгострокова vs одноразова співпраця
Роботі з інфлюенсерами-мільйонниками Андрій вибрав мікроінфлюенсерів. Він пояснив це своєю стратегією просування. Спочатку він платив блогерам просто за рекламу. Але при такому підході є свої «нюанси» і для його бізнесу це виявилося «програшною стратегією». Ось головні причини:
- Знайти блогера з відповідною для вашого продукту на 100% аудиторією — досить складно. Аудиторія завжди ділиться на сегменти. І може виявитися так, що з аудиторії блогера вам підходить лише мала частка. А платити блогеру треба всі 100%.
- Короткострокове співпраця з блогером передбачає малий термін для просування «в променях важливості його думки». Сьогодні блогер з вами співпрацює і рекламує свій продукт. Через пару днів, з таким же успіхом він може рекламувати продукт конкурента або щось схоже. Тоді у вас немає ефекту «рекламного луни». Все, його аудиторія переключилася на інші товари.
Американський маркетинг і підхід до реклами сильно відрізняється від російських реалій. Цьому сприяє інші бюджети, менталітет, більш просунуті канали комунікацій з споживачем, юридичні моменти. Довгострокові стратегії, укладання контрактів на роки зі всіма можливими прописаними ситуаціями — це американський підхід. В Росії теж таке практикують, але не всі компанії можуть собі це дозволити. Тому якщо для вас слово «стратегія» — це не просто набір букв. Значить ви усвідомлюєте всю важливість планомірної і систематичної роботи з просування свого товару/послуги.
Я вчора бачив раків по п’ять карбованців, але великих. А сьогодні були по три рублі, але маленькі. (с)
Для того, щоб програшну стратегію поміняти на успішну, Андрій змінив підхід до співпраці з блогерами. Але не напрям. Замість того, щоб витрачати рекламний бюджет на інфлюенсеров-мільйонників, він волів довгострокове співробітництво, але з мікро-інфлюенсерами. З кожним таким мікро-лідером думок він створює рекламну кампанію, мета якої-продати товар. Прибуток ділять згідно домовленості.
Особисто мені такий підхід дуже нагадав партнерську програму. Коли вам пропонують щось придбати через чиюсь реферальне посилання. Ви отримуєте товар зі знижкою, власник реферального посилання — якісь відсотки або винагороду.
Зі слів Андрія, мікро-лідери з радістю співпрацюють на довгостроковій основі. Але коли дуже довго розповідаєш одне і теж своїм передплатникам, то вона «вигоряє». І вже не сприймає інформацію про товар як значущу. Так як співпраця грунтується на розподілі прибутку, то в цьому випадку «красиво продавати» лежить саме на плечах мікро-блогерів.
Природність vs Фотошоп
Андрій стверджує, що в Росії, особливо у б’юті-блогерів, є схильність до активного використання Фотошопу. Так, що там у блогерів. Кожен десятий користувач Інстаграма користується якщо не фільтрами, то спеціальними програмами для красивих фоточок».
В Америці все більше цінують природність і «нсправжність». Але і на захист російських блогерів скажу, що є якийсь сегмент, який не боїться бути самим собою у себе на сторінці. Ось тільки чи довірять їм рекламу якогось товару, це вже інше питання.
Довіра до блогеру формується на основі проблем, з якими вона може впоратися. Користувач бачить не просто красиву картинку. А людини, що вирішила свої проблеми з допомогою якогось товару чи послуги. В цьому є сенс. В якості такого прикладу Андрій призводить свою співпрацю з жінкою б’юті-блогером, у якої були проблеми з акне. Вона їх, нібито вирішила за рахунок косметики, яку вони створили для проблемної шкіри.
Я за природність у плані фотографій. Але в словах Андрія на рахунок косметики бачу пряму рекламу. Будь-яка розсудлива жінка знає, що проблема з акне вирішується в першу чергу харчуванням. Косметика — це підтримуючий фактор. Але не головний. І якщо ми не говоримо про підлітків і гормони, то в даному випадку Андрій просто правильно вибрав блогера для реклами своєї косметики.
Instagram не продає
Це не мої слова. Це слова Андрія Коно, який стверджує, що люди не купують безпосередньо з Instagram. Мовляв все купується в основному через Amazon Prime або на сайті. Але я знову засумнівалася в цих словах. Instagram стільки всього робить для того, щоб люди купували товар всередині мережі. Спочатку ввів торгові мітки з переходом на сайт продавця, потім створив сторінку @shop для реклами товарів/послуг малого і середнього бізнесу. Зараз активно тестує нові шопінг теги у топових компаній, які дозволяють купувати товари прямо в Instagram. Думаю, що якщо б слова Андрія були правдою, то компанія Facebook не анонсувала б публічно, що близько 50% споживачів купують товар у Інстаграмі. Тому не погоджуся з його думкою на цей рахунок.
Висновки
Я повністю згодна з тим, що існує різниця у відношенні до ведення Інстаграма через відмінність наших ментальностей. Це я особисто помічала, мониторив пости від американських друзів. Стверджувати, що хтось професійніше, не зовсім етично. У будь-якій країні можуть бути преценденти. Принцип «причесати всіх під одну гребінку» давно застарів. То що маркетинг більш «просунутіший» на Заході — це ні для кого не ново. У них інші реалії життя.
Друзі, якщо у вас є досвід спілкування з американськими блогерами і вам є, що додати або спростувати, будь-ласка, пишіть в коментарях. Вдалого просування!
