За весь час вчені розшифрували менше 1% даних Великого Андронного Колайдера
Великий Адронний Колайдер — це одне з найдивовижніших винаходів людства, відповідальна за відкриття численних субатомних частинок, включаючи невловимий бозон Хіггса. І останнім часом нові дані натякають на нові відкриття за межами Стандартної моделі. І це дуже дивно, адже, як стверджують вчені, ми можемо розшифрувати менше 1% даних від прискорювача. Тому відкриття БАК можна назвати «великим везінням». Або ж все-таки ні?
Фізики використовують 26,7-кілометровий БАК для прискорення частинок майже до швидкості світла, а потім зіштовхують їх, щоб побачити, чи можуть вони знайти що-небудь нове. Ці частинки стикаються з неймовірною швидкістю, що призводить до шаленому кількості даних. На своєму веб-сайті CERN зазначає, що один мільярд зіткнень в секунду генерує 1 петабайт даних. І це проблема, тому що зберегти (не кажучи вже про аналіз) таку кількість даних вкрай складно.
«Якщо б ми хотіли зберегти всі 30 мільйонів подій в секунду, нам знадобилося б близько 2000 петабайт для зберігання типового 12-годинного циклу роботи. У рік БАК працює 150 днів, а значить ми отримаємо майже 400 000 петабайт (400 екзабайт) за рік. Така кількість інформації чисто фізично неможливо зберегти.»- заявив в інтерв’ю журналу ScienceAlert фізик CERN Андреас Хеккер. «варто згадати і про обробку даних. Потужності процесора просто не вистачає. Ми не можемо обробляти дані також швидко, як вони роблять.»
Таким чином, необхідно прийняти рішення про те, які потрапляють в сховище, а які ні. З кожних 30 мільйонів зіткнень фіксуються всього 1200. Це всього лише 0,004% від загального обсягу даних, а решта 99,996% втрачені назавжди. Це звучить досить страшно, якщо врахувати, що ми могли втратити.
«Але не варто панікувати. Більшість відомих нам процесів досить рідкісні. Наприклад, поява бозона Хіггса-дуже рідкісний процес. При максимальній інтенсивності зіткнення БАК, ми виробляємо приблизно 1 бозон Хіггса в секунду. Інші цікаві фізичні процеси менш рідкісні, але ми використовуємо «тригери» — швидкі онлайн-алгоритми, засновані на особливому обладнанні і програмному забезпеченні для вибору цікавих подій з більшості менш цікавих.»
При цьому для того, щоб не пропустити щось цікаве, вчені пропонують будувати нові детектори для Великого Адронного Коллайдера. Тоді питання зберігання даних і їх розшифровки без остраху втратити щось важливе відпаде сам собою.
Як ви думаєте, чи втратили вчені щось важливе в даних БАК?
