Замість боротьби з правопорушниками в інтернеті йде боротьба з інфраструктурою
В сучасному інтернеті з лавиноподібним зростанням вмісту відстежувати порушення інтелектуальних прав і наскільки власник майданчика та реєстратор несуть відповідальність за подібні порушення? Ця тема стала ключовою на минулому в Москві круглому столі, в якому взяли участь представники інфраструктури адресації інтернету і правовласники.
Стилістика заходу — IP-BATTLE — була обрана дуже вдало: дискусія не була схожа на обмін думками типовою ділової конференції — вона вийшла живою, без згладжених гострих кутів.
Технічні можливості не дозволяють оперативно виявити і притягнути до відповідальності користувача-правопорушника, загрузившего нелегальний контент. За словами експертів, часто навіть складно визначити власника сайту — в доменній зоні .ru в 5-7% випадків містяться недостовірні адміністративні дані, не кажучи вже про притягнення до відповідальності адміністраторів доменів в іноземних юрисдикціях. З-за цього багато правовласники намагаються задіяти у вирішенні ситуації всіх учасників процесу і гравців інфраструктури інтернету, включаючи соціальні мережі, пошуковики, хостинг і реєстратора.
Після вступу в силу антипіратського меморандуму, підписаного рівно рік тому, у легальних відеосервісів істотно зріс трафік — навів приклад економічної ефективності взаємодії Олексій Бырдин, генеральний директор асоціації «Інтернет-відео».
Всі сторони прагнуть вирішити питання в рамках закону, однак найчастіше у представників інфраструктури та правовласників різні думки: за чий рахунок повинна проходити боротьба з нелегальним контентом і, головне, хто несе відповідальність. Все зводиться до формулювань законодавства, які не дозволяють однозначно визначити роль сервісів в питанні дотримання прав автора і власника товарного знака. В першу чергу, мова йде про статтю 1253.1 Цивільного кодексу РФ, де введено поняття «інформаційного посередника».
Кого можна вважати інформаційним посередником, а кого ні? Питання, яке не має однозначної відповіді в експертному співтоваристві.
Акцент у дискусії пішов у бік взаємодії правовласників і реєстраторів. Говорячи про останніх, Андрій Алексійчук, юрист в адвокатському бюро «Качкін і Партнери», запропонував розділяти спори щодо інтелектуальної власності на 2 питання: питання про використання товарних знаків в доменах і суперечки про контент, розміщеному на сайті. На його думку, у першому випадку, обов’язки реєстратора прописані в правилах і в поточній версії дані правила вирішення спорів збалансовані з урахуванням інтересів всіх сторін.
«У другому випадку — що може зробити реєстратор? Сайт все одно буде доступний контент буде в загальному доступі», — вважає Алексейчук.
З тим, що реєстратор не повинен вважатися інформаційним посередником, згоден і Анатолій Семенов, представник ФАС Росії, поділився баченням даної ситуації з точки зору представника антимонопольного органу, а саме – через призму положень про припинення недобросовісної конкуренції. На його думку, в судових рішеннях іноді некоректно змішуються два типи вимог: вимоги відповідальності за порушення і питання припинення порушення інтелектуальних прав.
«Під виглядом захисту інтелектуальних прав найчастіше вирішуються звичайні суперечки господарюючих суб’єктів, такі як боротьба з альтернативними дистриб’юторами. На час призупинити роботу сайту може бути простим способом «натиснути» на бізнес. Реєстратор не повинен виконувати невластиві для нього функції і виступати в ролі суду – досліджувати докази сторін, встановлювати факт порушення і самостійно вирішувати конфлікти між правовласниками і адміністраторами доменів під постійним тиском і загрозою судових позовів, особливо урахуванням масового характеру подібних спорів — з-за високого ступеня автоматизації до великих реєстраторам щомісяця приходить 800-900 звернень», — вважає Андрій Кузьмічов, перший заступник генерального директора RU-CENTER, який виступив на круглому столі в якості представника компанії з інфраструктури інтернету.
На його думку, збільшення тиску на власника домену та реєстратора буде приводити до того, що користувачі будуть йти в інші зони, регулюються іноземною юрисдикцією. У цьому разі виявлення порушників буде ще більш ускладнений.
Ситуацію могли б дозволити альтернативні механізми, засновані на взаємодії всіх зацікавлених осіб і враховують інтереси не тільки власників, але і ключових учасників інтернет-інфраструктури. До речі, сам круглий стіл був організований Координаційним центром національного домену мережі Інтернет.
«Я закликаю обидві сторони до співпраці – тільки так ми зможемо знайти рішення, яке буде влаштовувати всіх. Зі свого боку, ми багато робимо для профілактики доменних спорів – приміром, у нас на сайті є сервіс перевірки товарних знаків», – резюмував модератор дискусії Сергій Копилов, заступник директора КЦ. Даний сервіс дозволяє перевіряти домен на наявність зареєстрованих товарних знаків.
З позицією модераторів дискусії — М. А. Рожкової (д. ю..н., президент IP CLUB, член Експертної Ради Комітету Державної Думи з інформаційної політики, інформаційних технологій і зв’язку, експерт Інституту розвитку інтернету) і С. А. Копилова (заступник директора Координаційного центру національного домену мережі Інтернет, член Науково-консультативної ради при Суді з інтелектуальних прав) можна ознайомитися тут.